Беручи до уваги, що:
1) Згідно визначень в стандартних підручниках з економіки, економічне зростання – це збільшення виробництва і споживання товарів і послуг;
2) Економічне зростання відбувається тоді, коли спостерігається примноження загального споживання продукту населенням і його споживання на душу населення;
3) Світова економіка зростає як єдине ціле, що складається з сільського господарства, добувної, обробної промисловості та сектора послуг, які вимагають надходження матеріальних ресурсів і створюють відходи;
4) Індикаторами економічного зростання зазвичай вважають збільшення реального валового внутрішнього продукту (ВВП) або реального валового національного продукту (ВНП);
5) Упродовж багатьох років економічне зростання залишається основною метою багатьох країн і більшості урядів;
6) Базуючись на принципах фізики та екології можна твердити, що існують межі економічного зростання;
7) Стає все очевиднішим, що глобальне економічне зростання має негативний вплив на довгостроковий екологічний та економічний добробут.
Виходячи з сказаного, наша позиція полягає в тому, що:
1) Існує фундаментальне протиріччя між економічним зростанням і охороною довкілля (напр., збереженням біорізноманіття, чистим повітрям і водами, стабільністю атмосфери);
2) Існує фундаментальне протиріччя між економічним зростанням і екологічними послугами (напр., запилення рослин, розкладання, регулювання клімату), що є основою людської економіки;
3) Технологічний прогрес має багато позитивних і негативних екологічних та економічних наслідків і не може бути узалежненим від узгодження конфлікту між економічним зростанням і довгостроковим екологічним та економічним благополуччям;
4) Економічне зростання, якщо керуватись як індикатором збільшенням ВВП, стає все більш небезпечною анахронічною метою, особливо в багатих країнах з широко поширеним достатком;
5) Економіка стійкого стану (тобто економіка з відносно стабільним, незначним коливанням рівня споживання населенням в цілому і рівнем споживання на душу населення) є життєздатною альтернативою для економіки зростання і стала більш адекватною метою для великих, багатих економік;
6) У довгостроковій перспективі сталість економіки стабільного стану вимагає свого функціонування у невеликих розмірах, щоб уникнути порушень або скорочення екологічних та економічних можливостей протягом очікуваних або несподіваних подій шокового характеру, таких як посухи чи дефіцит енергії;
7) Економіка стійкого стану не виключає економічного розвитку, як динамічного, якісного процесу, в якому можуть бути задіяні різноманітні технології і відносна вагомість окремих секторів економіки може еволюціонувати;
8) Після досягнення економіки стабільного стану, було б доцільним, щоб багаті країни надали допомогу іншим країнам у досягненні переходу від спрямування на економічне зростання до спрямування на досягнення економіки стійкого стану, розпочинаючи з тих країн, які у даний час відзначаються високим рівнем споживання на душу населення;
9) Для багатьох країн із широко поширеною бідністю, підвищення рівня споживання на душу населення (або, навпаки, більш справедливий розподіл багатства), залишаються відповідною метою.
Leave a Reply
Want to join the discussion?Feel free to contribute!
(No profanity, lewdness, or libel.)